Великодні рушнички

Цього року весна увірвалася в наше повсякдення стрімко і рішуче. Сонечко пробудило природу, все так рано зазеленіло і зацвіло. 

А в моєму блозі ніяк сніжок не розтане. 

Виправляюся!

Що ж, почну з новини. Ще осінню минулого року оселилася в мене нова помічниця – вишивальна машинка. Щоб подружитися з нею потрібна неабияка підготовка (вона комп’ютеризована). І я з головою поринула у вивчення нового виду рукоділля. Тепер я ніколи не скажу зневажливо: «А-а-а, це не ручна вшивка, а  машинна…» 

Дівчата, повірте, майстрині машинної вишивки створюють такі шедеври, які заслужено і з гордістю називаються РУЧНОЮ РОБОТОЮ!

Я тільки вчуся, роблю перші невпевнені кроки, але це заняття приносить мені масу задоволення. Ми вже дещо і навишивали (готувалися до Нового року), але гарно все те сфотографувати у мене чомусь не було натхнення.

А сьогодні дошила великодні рушнички і поки я їх не роздарувала, швиденько фотографую. Тож вибачайте, що немає композиції і аксесуарів…

Почну з моїх улюблених, ніжно-блакитних.  Їх три (бо кожен несе свою корзинку, тож двоє ширші, а один менший для донечки).

Такий же дизайн, але в червоно-золотистій гамі – подарунок для подруги, яскравої і енергійної.

І ще два рушнички. Дуже сподобалися кольори, такі весняні, ніжні, свіжі. Це теж будуть подарунки - один для мати, а другий для однієї особливої дівчини, що стала моїй донечці і вчителем, і подругою.

Дякую, що ви зі мною!