понеділок, 1 грудня 2014 р.

Мої "первістки"

Саме так... Коли рік тому я придбала швейну машинку, першим моїм "творінням" було оце Чудо.


-Чому Чудо?- запитаєте ви... Та тому, що хтось бачить в ньому ведмедика, хтось котика, хтось сову. Донечка носила його в школу. Випробування на міцність він витримав достойно, а от з "ідентифікацією" та ж сама історія - думки розділились.
Але від цього наше Чудо не стало менше нам подобатися. Він напрочуд м'якенький, приємний на дотик і міцний. Тому це і іграшка, яку не страшно стиснути, і маленька подушечка. 
Для пошиття я використала фліс, очі і носик фетрові, наповнення-холофайбер. Прошито все одним швом (тільки залишала місце для вивертання, яке потім зашила потайними стіжками).

Далі я вирішила ускладнити завдання. Для пошиття вибрала складнішу викрійку. І пошила Мишку (а може ведмедика:)))


А незабаром з'явилася у неї подруга. Ну, тут уже сумнівів немає - Кицюня. 
Струнка красуня, кокетка і модниця. 




 Ці двоє такі різні - одна простенька, пухкенька, інша - ну просто фотомодель... 
Але це не заважає їх дружбі!
Немає між ними суперництва, заздрощів, ревності. 
Справжня жіноча дружба!
Всім, хто дочитав мою писанину, я бажаю мати справжню, вірну подругу (у мене така є, он там на фото браслет з ангелочком - це вона зробила у подарунок для моєї Дашутки).

До речі, вітаю всіх з приходом зими. 

Хай вона принесе мир і радість!


  


3 коментарі:

  1. Ліда, вітаю з першим днем зими. Іграшки всі чудові. І яка різниця чи то сова, чи то кішка - головне, щоб подобалось дітям))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Лєна, дякую. Точно, головне - щоб подобалось. Як каже моя донечка: "Вони такі няшні", а це і є головна нагорода.

      Видалити
  2. Мі-мі-мі! :*)
    Дуже милі створіннячка! :-)

    ВідповістиВидалити