У нашій школі щоденники замовляють в
типографії. Не знаю, якими стандартами там керуються, але розмір щоденника
такий, що підібрати обкладинку дуже важко.
Тому я вирішила її просто пошити. Так своє
друге життя отримала моя улюблена блуза, яка нудьгувала серед старих речей на
горищі і вже втратила надію побачити сонечко.